- хрящуватий
- жарсцвяны
Українсько-білоруський словник. 2013.
хрящуватий
Смотреть что такое "хрящуватий" в других словарях:
хрящуватий — I а, е. З випнутими, великими хрящами (див. хрящ I). II а, е, геол. Який містить хрящ; який містить багато хряща (див. хрящ II) … Український тлумачний словник
хрящуватий — 1 прикметник з випнутими хрящами хрящуватий 2 прикметник про гірську породу … Орфографічний словник української мови
плавець — (хрящуватий зовнішній орган руху в риб й інших водоплавних тварин), перо … Словник синонімів української мови
хрящуватість — I тості, ж. Властивість за знач. хрящуватий I. II тості, ж., геол. Властивість за знач. хрящуватий II … Український тлумачний словник
хрящуватість — 1 іменник жіночого роду від: хрящуватий з випнутими хрящами хрящуватість 2 іменник жіночого роду від: хрящуватий в геології … Орфографічний словник української мови
картилагінозний — а, е. Хрящуватий; такий, що має значний вміст хряща … Український тлумачний словник
пипоть — птя, ч. Хвороба птахів – хрящуватий наріст на кінчику язика; тіпун. || заст., лайл. Хто небудь неприємний, щось неприємне … Український тлумачний словник
тіпун — а/, ч. Хвороба птахів – хрящуватий наріст на кінчику язика. •• Тіпу/н тобі/ (вам, йому/, їй і т. ін.) на язи/к недобре побажання тому, хто говорить щось неприємне або погане … Український тлумачний словник
